Монтаж теплої підлоги

Монтаж водяної теплої підлоги

Основа теплої підлоги. Найчастіше водяна тепла підлога укладається на бетонні плити або стяжку. Будь-яка основа має бути достатньо рівною (з перепадами приблизно не більше 10 мм).

Ізоляція теплої підлоги. На основу укладається шар ізоляції. Найчастіше вона є листовим пінопластом і схожими матеріалами для влаштування товстого ізолюючого шару в 20 і більше мм. Також це може бути рулонний пінополіетилен для тонкого шару ізоляції близько 5 мм. Будь-який матеріал повинен мати шар плівки з розміткою під теплу підлогу.

Для компенсації теплового розширення майбутньої конструкції її необхідно відокремити від огороджувальних конструкцій будинку т.зв. "демпферною стрічкою" завтовшки від 5 мм. Її потрібно прокласти вздовж стін, навколо колон тощо.

При монтажі підлоги з підігрівом у приміщеннях великих площ їх потрібно розбити на ділянки площею не більше 40 кв.м. Це можна зробити за допомогою демпферних міжконтурних профілів або використовувати ту ж стрічку. Розбивку приміщення на ділянки краще зробити до укладання труб, щоб поєднати ділянки з контурами теплої підлоги.

Монтаж труб теплої підлоги відбувається з кроком від 100 до 300 мм. Уздовж зовнішніх стін крок труби можна зменшити, оскільки там найхолодніші ділянки.

Монтаж теплої підлоги спіраллю та змійкою

Укладання труб теплої підлоги проводиться двома способами: равликом та змійкою. На малюнках схематично показані обидва способи. Монтаж водяної теплої підлоги змійкою призведе до більшого перепаду температур у різних кінцях кімнати, тому його краще використовувати у кімнатах з невеликою площею: санвузли тощо. На більших площах більш рівномірний підігрів забезпечить укладання труб равликом.

Для монтажу теплої підлоги в приватному будинку можна використовувати будь-які труби, але найчастіше використовуються металопластикові або поліетиленові труби діаметром 16 мм. Слід стежити за тим, щоб довжина труби одного контуру не перевищувала 120 м. Це в середньому відповідає площі підлоги 15 кв.м. Якщо потрібно обігріти велику площу, можна розбити її на кілька контурів. Якщо з будь-якої причини довжина труби повинна перевищити 120 м, то в цьому випадку потрібно використовувати трубу більшого діаметру.

Труба не повинна перетинати міжконтурні демпферні шви. Якщо це не вдалося, то в місцях перетину труб і демпферних швів труби потрібно одягнути в утеплювач із заходом по 150 мм в кожен бік.

Заливка стяжки теплої підлоги. Рекомендується укладати армуючу сітку. Крім зміцнення стяжки вона сприяє рівномірному розподілу температури поверхнею підлоги. Стяжка, що виконується зверху труб, повинна бути пластичною, для чого в неї робляться добавки пластифікатора. Її необхідно робити тільки коли труби знаходяться під тиском. Товщину стяжки теплої підлоги бажано забезпечити від 80 мм.