Як правильно підключити теплу підлогу до системи опалення
У сучасній системі опалення приватного будинку є різні споживачі тепла. І у кожного з них свої вимоги до температури теплоносія. Неодноразово наголошувалося, що тепла підлога – це низькотемпературний контур. Температура води не має перевищувати 40-45 град.С. Як забезпечити одночасну роботу в одній системі опалення низькотемпературного контуру і контуру з високою температурою. Завдання цієї статті показати всі можливі способи підключення теплої підлоги до системи опалення.
У низкотемпературних системах опалення теплу підлогу можна безпосередньо підключати до котла через звичайний колектор. Але практично більшість систем опалення розраховується на температурний режим 75/65 град.С.
Як правильно підключити теплу підлогу до системи опалення? Згадаймо нормативні вимоги до теплої підлоги: температура поверхні підлогового покриття повинна бути не більше 26-29оC. Для цього температура теплоносія в трубі повинна бути 30-50проC (докладніше у статті про водяну теплу підлогу). А робота котла розрахована на температуру подачі до 75проC. За таких умов поверхня підлоги буде не теплою, а гарячою.
Підключаємо один контур теплої підлоги площею до 10 кв.м.
Найпростіший спосіб - це підключення через термостатичний клапан. Він може застосовуватись лише для невеликої площі до 10 кв.м. Суть цього способу полягає в тому, що контур теплої підлоги безпосередньо підключається до радіаторних гілок через трійники. Тобто, він як би є свого роду радіатором, тільки закладений у стяжці підлоги. Десь у стіні робиться петля вгору і врізається термостатичний вентиль. Потрібно не забути також поруч змонтувати відвідник повітря.
Регулювання в простому контурі теплої підлоги бажано проводити за температурою теплоносія, тобто використовувати термоголовку з виносним накладним або занурювальним датчиком, що прикріплюється до труби. Можливо також проводити регулювання від температури повітря в приміщенні, відповідно, з термоголовкою, яка працює від температури повітря в приміщенні (термоголовку важливо розташувати правильно - читати інструкцію). Але при такому регулюванні високий ризик перевищення температури поверхні підлоги.
Самостійно зібрана конструкція може виглядати приблизно так, як на малюнку. Це бюджетний варіант. Під нього необхідно робити короб та встановлювати лючок.
Для описаного простого способу підключення теплої підлоги можна використовувати вже готові вузли, що пропонуються різними виробниками, наприклад Danfoss FHV + FJVR/RA2000 або Simplex ER-TH/ER-RTL/RTL. Вони дорожчі порівняно з саморобним варіантом, але й естетичний ефект буде відповідний.
Описаний вище спосіб підключення через термостатичний клапан не є повноцінним. Він не захищає повністю від перегріву поверхні підлоги по осі нагрівального елемента. Також він допускає нерівномірність прогріву підлоги як по всій поверхні, так і смугами/кільцями кроку труби. Це викликано невисокою швидкістю теплоносія за великої різниці температур. Ще раз зауважимо, що зворотка теплої підлоги знаходиться зазвичай в межах 30-35 град.С, а подача від котла в морозні дні може досягати 75 град.С. Таким чином, різниця температур теплоносія на вході в теплу підлогу і на виході становитиме до 45 град.С(!) за необхідної близько 5 град.С.
Зображення показує важливий недолік способу підключення, що розглядається. Практика показує, що в більшості випадків і протягом основної частини опалювального сезону, коли подача на котлі стоїть на 50 град.С, такі схеми показують абсолютну працездатність.
Насосно-змішувальні вузли теплої підлоги
Гарантовану якість водяної теплої підлоги можна отримати, якщо підключити її до системи опалення за допомогою насосно-змішувального вузла. У його завдання входить забезпечення високої швидкості руху теплоносія та можливість точно регулювати температуру в контурі теплої підлоги незалежно від контуру радіаторів.
Насосно-змішувальні вузли можуть базуватися на двоходовому або на триходовому термостатичному клапані. Принципову схему роботи таких вузлів показано на малюнку.
Насос (1) забезпечує циркуляцію теплоносія у контурі теплої підлоги. Це гарантує рівномірність нагріву по всій площі. Змішувальний клапан (6) додає в охолоджену воду зворотки теплої підлоги (3) гарячу воду з високотемпературного контуру (4), забезпечуючи тим самим необхідну температуру подачі теплої підлоги (2). Частина охолодженого теплоносія виводиться назад у високотемпературний контур (5). У лівому вузлі додавання гарячої води забезпечує термостатичний клапан (7), який виносним датчиком (8) вимірює температуру води в контурі теплої підлоги.
Якщо на колекторі теплої підлоги стоять сервоприводи, то на випадок автоматичного перекриття всіх контурів необхідно передбачити байпас із перепускним клапаном.
Додатково насосно-змішувальний вузол можна укомплектувати захисним пристроєм, який відключає насос у разі перевищення температури теплоносія вище граничної. Це може стати в нагоді на випадок будь-якої аварії, особливо в приміщеннях з дорогим покриттям для підлоги з жорсткими вимогами до температури.
Розділяємо гідравлічно теплу підлогу та систему опалення
Для того, щоб вичерпати тему підключення водяної теплої підлоги до системи опалення, необхідно наголосити, що змішувальні вузли містять насос. Коли в системі опалення працюють два насоси одночасно (насос котла і змішувального вузла), це призводить до їх конфлікту і порушення гідравлічних режимів в контурах. Для невеликих приватних будинків із двома насосами на це можна заплющити очі, така система перевірена вже багатьма роками. Але в приватних будинках із кількома одиницями теплоспоживаючого обладнання зі своїми насосами систему потрібно вдосконалити (та й невеликих будинків це теж стосується). Для таких випадків підключення необхідно здійснювати через гідравлічний роздільник, або через теплообмінник. Тоді насос котла та теплої підлоги зможуть працювати паралельно, забезпечуючи розрахункові гідравлічні режими у своїх контурах.
